<< Главная страница

ДО ОСНОВ'ЯНЕНКА



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Б'ють пороги; мiсяць сходить, Як i перше сходив... Нема Сiчi, пропав i той, Хто всiм верховодив! Нема Сiчi; очерети У Днiпра питають: Де то нашi дiти дiлись, Де вони гуляють? Чайка скиглить лiтаючи, Мов за дiтьми плаче; Сонце грiє, вiтер вiє На степу козачiм. На тiм степу скрiзь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: Де нашi панують? Де панують, бенкетують? Де ви забарились? Вернiтеся! дивiтеся — Жита похилились, Де паслися вашi конi, Де тирса шумiла, Де кров ляха, татарина Морем червонiла. Вернiтеся! — Не вернуться! Заграло, сказало Синє море. — Не вернуться, Навiки пропали! Правда, море, правда, синє! Такая ïх доля: Не вернуться сподiванi, Не вернеться воля, Не вернуться запорожцi, Не встануть гетьмани, Не покриють Украïну Червонi жупани! Обiдрана, сиротою Понад Днiпром плаче; Тяжко-важко сиротинi, А нiхто не бачить... Тiлько ворог, щ.о смiється... Смiйся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине, — Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що дiялось в свiтi, Чия правда, чия кривда I чиï ми дiти. Наша дума, наша пiсня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава Украïни! Без золота, без каменю, Без хитроï мови, А голосна та правдива, Як господа слово. Чи так, батьку отамане? Чи правду спiваю? Ех, якби-то!.. Та що й казать? Кебети не маю. А до того — Московщина, Кругом чужi люде. Не потурай, — може, скажеш, Та що з того буде? Насмiються на псалом той, Що виллю сльозами; Насмiються... Тяжко, батьку, Жити з ворогами! Поборовся б i я, може, Якби малось сили; Заспiвав би, — був голосок, Та позички з'ïли. Отаке-то лихо тяжке, Батьку ти мiй, друже! Блуджу в снiгах та сам собi: Ой не шуми, луже! Не втну бiльше. А ти, батьку, Як сам здоров знаєш; Тебе люде поважають, Добрий голос маєш; Спiвай же ïм, мiй голубе, Про Сiч, про могили, Коли яку насипали, Кого положили. Про старину, про те диво, Що було, минуло — Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь свiт почули, Що дiялось в Украïнi, За що погибала, За що слава козацькая На всiм свiтi стала! Утни, батьку, орле сизий! Нехай я заплачу, Нехай свою Украïну Я ще раз побачу, Нехай ще раз послухаю, Як те море грає, Як дiвчина пiд вербою Гриця заспiває. Нехай ще раз усмiхнеться Серце на чужинi, Поки ляже в чужу землю, В чужiй домовинi. [1839, С.-Петербург]
ДО ОСНОВ'ЯНЕНКА


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация