МенI тринадцятий минало



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Менi тринадцятий минало Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сiяло, Чи так менi чого було? Менi так любо, любо стало, Неначе в бога. ....... Уже прокликали до паю, А я собi у бур'янi Молюся богу... I не знаю, Чого маленькому менi Тодi так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо i село, Ягня, здається, веселилось! I сонце грiло, не пекло! Та недовго сонце грiло, Недовго молилось... Запекло, почервонiло I рай запалило. Мов прокинувся, дивлюся: Село почорнiло, Боже небо голубеє — I те помарнiло. Поглянув я на ягнята — Не моï ягнята! Обернувся я на хати — Нема в мене хати! Не дав менi бог нiчого!.. I хлинули сльози, Тяжкi сльози!.. А дiвчина При самiй дорозi Недалеко коло мене Плоскiнь вибирала Та й почула, що я плачу, Прийшла, привiтала, Утирала моï сльози I поцiлувала ..... Неначе сонце засiяло, Неначе все на свiтi стало Моє... Лани, гаï, сади! I ми, жартуючи, погнали Чужi ягнята до води. Бридня!.. а й досi, як згадаю, То серце плаче та болить, Чому господь не дав дожить Малого вiку у тiм раю. Умер би, орючи, на нивi, Нiчого б на свiтi не знав, Не був би в свiтi юродивим, Людей i бога не прокляв!.. [Орська, крiпость 1847]
МенI тринадцятий минало