ПодражанIє 11 псалму



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Мiй боже милий, як то мало Святих людей на свiтi стало. Один на другого кують Кайдани в серцi. А словами, Медоточивими устами Цiлуються i часу ждуть, Чи швидко брата в домовинi З гостей на цвинтар понесуть? А ти, о господи єдиний, Скуєш лукавiï уста, Язик отой велеречивий, Мовлявший: Ми не суєта! I возвеличимо на диво I розум наш, i наш язик... Та й де той пан, що нам закаже I думать так, i говорить? Воскресну я! — той пан вам скаже. Воскресну нинi! Ради ïх, Людей закованих моïх, Убогих, нищих... Возвеличу Малих отих рабiв нiмих! Я на сторожi коло ïх Поставлю слово. I пониче, Неначе стоптана трава, I думка ваша, i слова. Неначе срiбло куте, бите I семикрати перелите Огнем в горнилi,— словеса Твоï, о господи, такiï. Розкинь же ïх, твоï святиє, По всiй землi. I чудесам Твоïм увiрують на свiтi Твоï малi убогi дiти! 1859, 15 февраля, [С.-Петербург]
ПодражанIє 11 псалму