<< Главная страница

ТАРАСОВА НIЧ



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал На розпуттi кобзар сидить Та на кобзi грає, Кругом хлопцi та дiвчата, Як мак процвiтає. Грає кобзар, виспiвує, Вимовля словами, Як москалi, орда, ляхи Бились з козаками, Як збиралась громадонька В недiленьку вранцi, Як ховали козаченька В зеленiм байрацi. Грає кобзар, виспiвує, Аж лихо смiється... Була колись Гетьманщина, Та вже не вернеться!.. Встає хмара з-за Лиману, А другая з поля, Зажурилась Украïна Така ïï доля! Зажурилась, заплакала, Як мала дитина. Нiхто ïï не рятує... Козачество гине, Гине слава, батькiвщина, Немає де дiтись. Виростають нехрещенi Козацькiï дiти, Кохаються невiнчанi, Без попа ховають, Запродана жидам вiра, В церкву не пускають! Як та галич поле криє, Ляхи, унiяти Налiтають нема кому Порадоньки дати. Обiзвався Наливайко Не стало Кравчини! Обiзвавсь козак Павлюга За нею полинув! Обiзвавсь Тарас Трясило Гiркими сльозами: Бiдна моя Украïно, Стоптана ляхами! Украïно, Украïно! Ненько моя, ненько! Як згадаю тебе, краю, Заплаче серденько... Де подiлось козачество, Червонi жупани? Де подiлась доляволя? Бунчуки? Гетьмани? Де подiлося? Згорiло? А чи затопило Синє море твоï гори, Високi могили?.. Мовчать гори, грає море, Могили сумують, А над дiтьми козацькими Поляки панують. Грай же, море, мовчiть, гори! Гуляй, буйний, полем Плачте, дiти козацькiï, Така ваша доля! Обiзвавсь Тарас Трясило Вiру рятовати, Обiзвався, орел сизий, Та й дав ляхам знати! Обiзвався пан Трясило: А годi журиться! А ходiм лиш, панибрати, З поляками биться! Вже не три днi, не три ночi Б'ється пан Трясило. Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось. Iзнемiгся козаченько, Тяжко зажурився, А поганий Конецпольський Дуже звеселився. Зiбрав шляхту всю докупи Та й ну частовати. Зiбрав Тарас козаченькiв Поради прохати. Отамани товаришi, Брати моï, дiти! Дайте менi порадоньку, Що будем робити? Бенкетують вражi ляхи Наше безголов'я. Нехай собi бенкетують, Нехай на здоров'я! Нехай, клятi, бенкетують, Поки сонце зайде, А нiч-мати дасть пораду Козак ляха знайде. Лягло сонце за горою, Зiрки засiяли, А козаки, як та хмара, Ляхiв обступали. Як став мiсяць серед неба, Ревнула гармата, Прокинулись ляшки-панки Нiкуди втiкати! Прокинулись ляшкипанки Та й не повставали. Зiйшло сонце ляшки-панки Покотом лежали. Червоною гадюкою Несе Альта вiстi, Щоб летiли круки з поля Ляшкiв-панкiв ïсти. Налетiли чорнi круки Вельможних будити, Зiбралося козачество Богу помолитись. Закрякали чорнi круки, Виймаючи очi, Заспiвали козаченьки Пiсню тiï ночi, Тiï ночi кривавоï, Що славою стала Тарасовi, козачеству, Ляхiв що приспала. Над рiчкою, в чистiм полi, Могила чорнiє, Де кров текла козацькая, Трава зеленiє. Сидить ворон на могилi Та з голоду кряче... Згада козак Гетьманщину, Згада та й заплаче! Було колись, панували, Та бiльше не будем!.. Тiï слави козацькоï Повiк не забудем!.. Умовк кобзар, сумуючи: Щось руки не грають. Кругом хлопцi та дiвчата Слiзоньки втирають. Пiшов кобзар по улицi З журби як заграє! Кругом хлопцi навприсядки, А вiн вимовляє: Нехай буде отакечки! Сидiть, дiти, у запiчку, А я з журби та до шинку, А там найду свою жiнку, Найду жiнку, почастую, З вороженькiв покепкую.
ТАРАСОВА НIЧ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация