Три лIрники



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Один слiпий, другий кривий, А третiй горбатий Йшли в Суботов про Богдана Мирянам спiвати. 1 Що то, сказано, ворони. Уже й помостили, Мов для ïх те сiдало Москалi зробили. 2 А для кого ж? Чоловiка, Певне, не посадять Лiчить зорi... 1 Ти то кажеш. А може, й посадять Москалика або нiмця. А москаль та нiмець I там найдуть хлiбець. 3 Що це таке верзете ви? Якi там ворони? Та москалi, та сiдала? Нехай бог боронить! Може, ще нестись заставлять, Москаля плодити. Бо чутка є, що цар хоче Весь свiт полонити. 2 А може, й так! Так на чорта ж ïх на горах ставить? Та ще такi височеннi, Що й хмари достанеш, Як вилiзти... 3 Так от же що: Ото потоп буде, Пани туда повилазять Та дивиться будуть, Як мужики тонутимуть. 1 Розумнi ви люди, А нiчого не знаєте! То понаставляли Тi фiгури он для чого: Щоб люди не крали Води з рiчки — та щоб нишком Пiску не орали, Що скрiзь отам за Тясьмою. 2 Чортзна-що провадить! Нема хисту, то й не бреши. А що, як присядем Отутечки пiд берестом Та трохи спочинем! — Та в мене ще шматкiв зо два Є хлiба в торбинi, То поснiдаєм в пригодi, Поки сонце встане... Посiдали. А хто, братця, Спiва про Богдана? 3 Я спiваю. I про Ясси, I про Жовтi Води, I мiстечко Берестечко. 2 В великiй пригодi Нам сьогоднi вони стануть! Бо там коло льоху Базар люду насходилось Та й панства не трохи. От де нам пожива буде! Ану, заспiваєм! Проби ради... 1 Та цур йому! Лучче полягаєм Та виспимось. День великий. Ще будем спiвати. 3 I я кажу: помолимось Та будемо спати. Старцi пiд берестом заснули; Ще сонце спить, пташки мовчать, А коло льоху вже проснулись I заходилися копать. Копають день, копають два, На третiй насилу Докопалися до муру Та трохи спочили. Поставили караули. Iсправник аж просить, Щоб нiкого не пускали, I в Чигрин доносить По начальству. Приïхало Начальство мордате, Подивилось. Треба,— каже,— Своди розламати, Вєрнєй дєло... Розламали Та й перелякались! Костяки в льоху лежали I мов усмiхались, Що сонечко побачили. От добро Богдана! Черепок, гниле корито Й костяки в кайданах! Якби в ф о р м е н и х, то добре: Вони б ще здалися... Засмiялись... а iсправник Трохи не сказився! Що нiчого, бачиш, взяти, А вiн же трудився! I день i нiч побивався, Та в дурнi й убрався. Якби йому Богдан оце У руки попався, У москалi заголив би, Щоб знав, як дурити Правительство!! Кричить, бiга, Мов несамовитий. Яременка* в пику пише, По-московськiй лає Увесь народ. I на старцiв Моïх налiтає. Вы што делаете, плуты!! Та ми, бачте, пане, Спiваємо про Богдана... Я вам дам Богдана, Мошенники, дармоеды! Й песню сложили Про такого ж мошенпика... Нас, пане, навчили... Я вас навчу! Завалить им! Взяли й завалили — Випарили у московськiй Банi-прохолодi. Отак пiснi Богдановi Стали ïм в пригодi!!.. Так малий льох в Суботовi Москва розкопала! Великого ж того льоху Ще й не дошукалась. [1845, Миргород]. * Козака Яременка клуня на тiм мiсцi, де стояли Богдановi палати. (Прим. Т. Шевченка).
Три лIрники