Три ворони



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал 1 Крав! крав! крав! Крав Богдан крам, Та повiз у Киïв, Та продав злодiям Той крам, що накрав. 2 Я в Парижi була Та три злота з Радзiвiллом Та Потоцьким пропила. 3 Через мост идет черт, А коза по воде: Быть беде. Быть беде. Отак кричали i летiли Ворони з трьох сторон i сiли На маяку, що на горi Посеред лiсу, усi три. Мов на мороз, понадувались, Одна на другу позирали; Неначе три сестри старi, Що дiвували, дiвували, Аж поки мохом поросли. 1 Оце тобi, а це тобi. Я оце лiтала Аж у Сибiр: та в одного Декабриста вкрала Трохи жовчi. От, бачите, Й є чим розговiться! Ну, а в твоïй Московщинi Є чим поживиться? Чи чортма й тепер нiчого? 3 Э... сестрица, много: Три указа накаркала На одну дорогу... 1 На яку це? на ковану? Ну, вже наробила... 3 Да шесть тысяч в одной версте Душ передушила... 1 Та не бреши, бо тiлько п'ять. Та й то з фоном Корфом Ще й чваниться, показує На чужу роботу! Капусниця! закурена... А ви, постi-панi? Бенкетуєте в Парижi, Поганцi поганi! Що розлили з рiчку кровi Та в Сибiр загнали Свою шляхту, то вже й годi, Уже й запишались. Ач, яка вельможна пава... 2 i 3 А ти що зробила?? 1 А дзуськи вам питать мене! Ви ще й не родились, Як я отут шинкувала Та кров розливала! Дивись, якi! Карамзiна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми! А дзусь, недорiки! В колодочки ще не вбились, Безперi калiки!.. 2 Ото, яка недотика! Не та рано встала, Що до свiта упилася... А та, що й проспалась! 1 Упилася б ти без мене З своïми ксьондзами? — Чортма хисту! Я спалила Польщу з королями; А про тебе, щебетухо, I досi б стояла. А з вольними козаками Що я виробляла? Кому я ïх не наймала, Не запродавала? Та й живущi ж, проклятущi! Думала, з Богданом От-от уже поховала. Нi, встали, поганi, Iз шведською приблудою... Та й тойдi ж творилось! Аж злiшаю, як згадаю... Батурин спалила, Сулу в Ромнi загатила Тiлько старшинами Козацькими... а такими, Просто козаками, Фiнляндiю засiяла; Насипала бурта На Орелi... на Ладогу Так гурти за гуртом Виганяла та царевi Болота гатила. I славного Полуботка В тюрмi задушила. Отойдi-то було свято! Аж пекло злякалось. Матер божа у Ржавицi Вночi заридала. 3 Й я таки пожила: С татарами помутила, С мучителем покутила, С Петрухою попила, Да немцам запродала. 1 Та ти добре натворила: Так кацапiв закрепила У нiмецькi кайдани — Хоч лягай та й засни. А в мене ще, враг ïх знає, Кого вони виглядають? Вже ж i в крепость завдала, I дворянства страшну силу У мундирах розплодила, Як тих вошей розвела; Все вельможнiï байстрята! Вже ж i Сiч ïх бiсновата Жидовою поросла. Та й москаль незгiрша штука: Добре вмiє грiти руки! I я люта, а все-таки Того не зумiю, Що москалi в Украïнi З козаками дiють. Ото указ надрукують: По милостi божiй, I ви нашi, i все наше, I гоже й негоже! Тепер уже заходились Древности шукати У могилах... бо нiчого Уже в хатi взяти; Все забрали любiсiнько. Та лихий ïх знає, Чого вони з тим поганим Льохом поспiшають? Трошки, трошки б пiдождали, I церква б упала... Тойдi б разом двi руïни В П ч е л е описали... 2 i З Чого ж ти нас закликала? Щоб на льох дивиться? 1 Таки й на льох. Та ще буде Два дива твориться. Сю нiч будуть в Украïнi Родиться близнята. Один буде, як той Гонта, Катiв катувати! Другий буде... оце вже наш! Катам помагати — Наш вже в черевi щипає... А я начитала, Що, як виросте той Гонта, Все наше пропало! Усе добре поплюндрує Й брата не покине! I розпустить правду й волю По всiй Украïнi! Так от бачите, сестрицi, Що тут компонують! На катiв та на все добре Кайдани готують! 2 Я золотом розтопленим Заллю йому очi!.. 1 А вiн, клятий недолюдок, Золота не схоче. 3 Я царевыiми чинами Скручу ему руки!.. 2 А я зберу з всього свiта Всi зла i всi муки!.. 1 Нi, сестрицi. Не так треба. Поки слiпi люде, Треба його поховати, А то лихо буде! Он бачите, над Києвом Мiтла простяглася, I над Днiпром i Тясмином Земля затряслася. Чи чуєте? Застогнала Гора над Чигрином. О!.. Смiється i ридає Уся Украïна! То близнята народились, А навiсна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! Полетiмо!.. Полетiли Й летячи спiвали: 1 Попливе наш Iван По Днiпру у Лиман З кумою. 2 Побiжить наш ярчук : В iрiй ïсти гадюк Зо мною. 3 Как хвачу да помчу, В самый ад полечу Стрелою.
Три ворони